Неймовірність у собі, допомога психолога

Неймовірність у собі та допомога в подоланні цих етапів у житті це те, на чому я спеціалізуюсь як практикуючий психолог.НЕУВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. Напевно, кожна людина не з чуток знає, що таке невпевненость у собі. Адже всі ми часом опиняємося в таких ситуаціях, коли не знаємо, як поводитися, як справлятися тощо. У такі моменти, більшість людей не почуваються впевнено, і це цілком природно. Це ще не привід звертатися до психолога. Але іноді відчуття невпевненості супроводжує людину не тільки в незручних ситуаціях. Неймовірність стає частиною життя, немов окуляри через які ми дивитеся на все довкола. Таку невпевненость уже ні як не варто вважати чимось природним. Бувши невпевненою в собі людина також може стати нереальною, що так само позначається на відносинах з іншими. Найчастіше, невпевненій і тьмяній людині важко захищати свою думку, через що людина може замкнутися. Неймовірна людина стає тривожною, адже вона не відчуває в собі сили впоратися з обставинами. Можна продовжувати опис того, як невпевнено обмежує наше життя, алеOS, і так зрозуміло, що жити з цим почуттям явно гірше, ніж без нього. І, отже, потрібно щось робити. Але що? Методи роботи з невпевненою в собі. Є різні способи роботи з невпевненою: тренінги, сутогестивнічні методики, аутотренінг і ін. Кожен із методів має свої плюси та мінуси й не можна виділити якийсь один, ефективніший. Ефективним буде той метод, який допомагає саме Вам. Одним із ефективних способів роботи з невпевненою є психологічне консультування та психотерапія. Тут теж не все однозначно, тому що в психотерапії теж є безліч теоретичних сприймань, залежно від яких змінюється і метод. Моя практика показує, що одним із ефективних методів роботи з невпевненостю є виявлення причин її виникнення. Найчастіше, невпевненость у собі виявляється наслідком різних психологічних травм і завищених вимог. А для того, щоб досягти стійкого результату, потрібно спочатку прибрати причину. Психологічне консультування та психотерапія. Психологічні травми специфічні тим, що здатні чинити потужний вплив на всі сфери людського життя. Причому такий вплив може бути прихованим, неусвідомленим і впливати на людину роки, десятки років, а часом і все життя. Наслідки психологічної травми. Сильно не поглиблюючись у специфіку, у загальному вигляді це має такий вигляд — спочатку людина стикається з якоюсь ситуацією, яка є травмує для її психіки. На цьому етапі характерні сильні негативні емоційні переживання. Сильні емоційні переживання не завжди і не для всіх прийнятні, визнані в суспільстві, та й сам переживає, насамперед, вважає, що це неправильно. Наприклад — «Мучина не має плакати» тощо. Тоді людина бере під контроль свої емоції, і за допомогою вольового зусилля знижує їх інтенсивність до рівня норми. Куди ж діліться весь негатив? Нікоду! Він просто витіснений із свідомої сфери. Але всі переживання залишилися з людиною, як і раніше. Просто він відвертався від них. Дуже схожий на маленьку дитину, яка вважає, що якщо вона заплющила очі, то її тепер нікому не видно. Всі ці витіснені негативні переживання, крім того, що завдають фізіологічної шкоди, вступають у резонанс із будь-якими подібними переживаннями. Тобто нова трудна ситуація в сприйненні людини множить на всі ті переживання, які вона носить у собі. Так мухи перетворюються на слонів. Ну і, звичайно ж, людина не відчуває в собі сил з усім цим впоратися — не впевнена в собі. Психологічна допомога спрямована на виявлення таких «законсервованих переживань» та їх приймання. Тобто, потрібно буквально пережити ці емоції, виплеснути їх. Зазвичай, після цього настає полегшення — катарсис. І впевненість у собі починає відновлюватися. Завищені вимоги — інша психологічна причина низької самооцінки, яка часто супроводжує психологічних травм. Річ у тім, що багато людей, у процесі виховання та соціалізації, накопичують велику кількість різних психосоціальних стереотипів — чітких сформованих уявлень про щось, зокрема й про те, яким має бути людина. Наприклад: «Червона жінка має параметри фігури 90:60:90»; «Мучина має бути успішним»; «Ребеня має вчитися на добре»; «Якщо ти такий розумний, чому ж ти такий бідний» тощо. Люди часто не замислюються про те, чому це так, а просто приймають це як аксіому. Але такі стереотипи не завжди відповідають дійсності, здоровому сенсу і, крім того, часто конфліктують між собою. Наявність таких нереальних стереотипів у системі поглядів особистості негативно позначається на самооцінці. ронізація між стереотипами також створює ґрунт для постійної незадоволеності собою. Відповідно психологічна допомога полягає в тому, щоб виявити такі неконструктивні стереотипи, усвідомити їх відносноість і замінити їх адекватними, реалістичними уявленнями. ЗПИСАТИ НА ПРИЙМ